МАРУСЯ, 66 - 21 марта 2009 13:29

[SIZE=-1][COLOR=violet]
ХЛІБ І ВОДА
Зеленими мріями,
Нічними долинами
Ти заново міряєш
Життя моє.
Стрімкими вершинами,
Рясними шипшинами,
Терпкими ожинами
Воно стає.
Свічками білими,
Словами несмілими
Ти стелиш мережива
І оксамит.
Тобою примножена,
Піснями стривожена,
Душа заворожена
І знов бринить.
Часом обвуглене
І завжди розправлене,
До зльоту поставлене
Твоє крило.
Папа Римський розлючений,
Далай-Лама засмучений,
Бо з казками розлучений
Ти вже давно.
Я веслую від берега
Не в Стамбул, не в Америку,
Там для мене несолоно
І нікого нема.
Дише, не озивається,
І сльозами вмивається
Під чужими сузір’ями
Лиш тиша німа.
Зеленими нитками
Я любов свою виткала
І поміряла заново
Просте вбрання.
Оксамит і мережива
Я для себе обмежила
І зарослими стежками
Іду навмання.
За те, що не забудеться,
Насниться без дозволу,
Я все віддам.
Як просто й заплутано,
Святково і буденно,
І доля натхненна,
Як хліб і вода.
[/SIZE][/COLOR]

• 
• 
•